Необхідність пофарбувати радіатор опалення може виникнути в разі ремонту, коли обладнання більше не вписується в інтер'єр приміщення потрібне оновлення і старій батареї, на поверхні якої з'явилися відколи, подряпини, плями та патьоки. Якщо при цьому виріб працює справно і не тече, фарбування і в цьому випадку стане оптимальним рішенням. Які радіатори можна фарбувати, а які не варто Однак не всі радіатори можна фарбувати. Добре піддаються фарбуванню.
- Старі чавунні батареї. Фарба не тільки здатна змінити їхній вигляд, а й захищає метал від корозії. Пофарбувати їх можна як пензлем, так і за допомогою фарбопульта.
- Сталеві радіатори. Для їхньої обробки краще вибрати аерозольний склад. Пензлем буде складніше покласти рівний шар фарби.
Тепловіддача таких батарей практично не знижується після фарбування. Але є й радіатори, які фарбувати небажано. Головним чином тому, що їхня енергоефективність падає при накладенні додаткового шару фарби. До таких моделей відносять.
- Пластинчасті радіатори. Фарбувати такі вироби дуже складно через велику кількість тонких пластин-теплообмінників. Якщо без фарбування обійтися не можна, виріб знімають і покривають складом на горизонтальній основі з фарбопульта. Однак і такий підхід не гарантує відсутності непрофарбованих ділянок. Тому простіше пластинчастий радіатор просто почистити і оновити або перефарбувати тільки декоративну панель.
- Конвектори. Теж дуже складні в фарбуванні через велику кількість труб з ребрами. Тому за необхідності такий радіатор теж чистять, а фарбують тільки захисний кожух.
- Батареї з біметалу або алюмінію. Сучасні секційні радіатори ще на заводі покривають міцною порошковою фарбою. Найчастіше вона просто не потребує оновлення протягом усього терміну експлуатації. Якщо ж фарбування необхідне, їх покривають із фарбопульта або аерозолю. Однак гарантії того, що фарба ляже рівно, немає.
Яким складом покрити? Для покриття радіатора підійде не всякий склад. Фарба повинна відповідати низці вимог.
- Термостійкість. Покриття має зберігати декоративні властивості при нагріванні до 50-90 °С протягом тривалого часу.
- Безпека. Будь-які токсичні речовини будуть виділятися в повітря під час нагрівання, що неприпустимо в житловому приміщенні.
- Стійкість кольору. Фарба не повинна вицвітати з часом від перепадів температур і під впливом ультрафіолету.
- Забезпечення антикорозійного захисту. Склад повинен оберігати метал від іржі.
- Зносостійкість. Фарба не повинна сходити при механічних впливах, адже поруч із батареєю можуть опинитися меблі. До того ж радіатор доведеться чистити.
- Висока адгезія. Фарба не повинна відходити від основи навіть при перепаді температур.
Під час вибору покриття варто орієнтуватися на всі ці вимоги. Найпростіше відразу підбирати засіб зі складів з позначкою "для радіаторів". Але це не обов'язково. Зазвичай для фарбування батарей вибирають один із трьох видів фарби. Акрилова мастика Це найкращий варіант для покриття гарячих батарей і один з найбезпечніших складів, оскільки як розчинник у ньому використовується вода. Розведений же в ній акрил швидко сохне, утворюючи щільне водовідштовхувальне покриття, яке до того ж досить стійке до механічних пошкоджень. Акрилові мастики настільки добре переносять високі температури, що можуть бути використані навіть для фарбування гарячого радіатора. Причому навіть у перші 30-40 хвилин, коли виріб буде сохнути, неприємного запаху фарби не буде.
Термін служби акрилового покриття — 7-8 років. Протягом цього періоду фарба не відлущиться, не розтріскається і збереже свій колір. До речі, колірна палітра акрилових мастик також досить широка, а коефіцієнт білизни становить 96 %. Алкідна емаль Це менш безпечний склад, що містить алкідні смоли, пігменти, наповнювачі та розчинники. Крім того, алкідні емалі доволі неприємно пахнуть через аліфатичні та спиртові розчинники, що застосовуються в них. Тому фарбування таким складом проводять у добре провітрюваному приміщенні, яке залишають до повного висихання фарби. Зате покриття алкідною емаллю міцніше за акрилове. Його складніше подряпати або сколоти. У фарби відмінні антикорозійні властивості і рівне покриття.
І, звичайно, склад не боїться високих температур. Щоправда, з часом фарба починає злегка жовтіти. Крім розмаїття відтінків, алкідна емаль дає змогу вибрати і текстуру поверхні. Можна створити матове, напівматове і глянсове покриття. А одним із різновидів алкідної емалі виступає молоткова фарба. Вона дає гарне покриття, що нагадує карбування, і теж може бути застосована для оформлення радіатора опалення, особливо якщо його поверхня далека від ідеалу.
Автоемаль Для покриття радіатора можна використовувати й автоемаль. Це непоганий спосіб оновити вироби з біметалу або алюмінію. Щоправда, склад доволі токсичний, тому працювати доведеться в респіраторі та при відкритих вікнах. Зате така фарба швидко сохне і може бути нанесена навіть на гарячий радіатор.
Покриття автоемаллю поверх порошкової фарби буде рівнішим, ніж при використанні алкідних емалей або акрилової мастики. Крім того, цей склад не вимагає попередньої ґрунтовки основи, що допомагає зберегти енергоефективність радіатора. Під інші склади ґрунт наносити вкрай бажано. Експлуатаційні ж якості автоемалей на висоті. Вони переносять значні механічні впливи і нагрівання до +120 °С. А ось застарілі склади на кшталт олійної фарби або сріблянки краще не використовувати. Перша значно поступається алкідним і акриловим складам у термостійкості. Друга занадто неприємно пахне і швидко втрачає привабливість, хоч і не знижує енергоефективність батареї. Особливості фарбування батарей У самому фарбуванні батареї немає нічого складного. Зазвичай нове покриття наносять поверх старого, якщо його стан це дозволяє. Для цього радіатор очищають від пилу, миють зі знежирювальним складом і залишають на просушку. Потім оглядають покриття на предмет дефектів. Невеликі подряпини і відколи на старих чавунних батареях можна прибрати автомобільною шпаклівкою, а потім зашкурити до гладкості. Потім поверхню ґрунтують і фарбують обраним складом.
Якщо для фарбування використовують пензель, то спочатку покривають внутрішню частину радіатора, а потім зовнішню. Рухаються зверху вниз, щоб уникнути патьоків. При цьому чавунний радіатор можна покрити у два шари, якщо перший ліг нерівномірно: після висихання першого покриття його шліфують, прибирають патьоки і покривають батарею вдруге. Для внутрішніх елементів використовують довгий вигнутий пензель, для зовнішніх — короткий широкий. Якщо використовується фарбопульт або балончик, радіатор краще зняти і помістити на рівну горизонтальну поверхню.
Так фарба ляже рівніше. Якщо ж це неможливо, необхідно захистити плівкою простір за радіатором, а потім розпорошити фарбу з відстані 20-30 см у напрямку зверху вниз, не затримуючись довго на одній ділянці. Можливі складнощі Найбільша складність, яка може виникнути під час фарбування радіатора опалення, — необхідність видалення старого покриття. Найчастіше з цим стикаються власники старих чавунних батарей, на які вже і так нанесено незліченну кількість шарів фарби. Старе покриття можна видалити:
- механічним способом за допомогою металевої щітки або болгарки із зачисним кругом;
- методом хімічного змивання спеціальними складами.
Обидва методи досить трудомісткі, особливо якщо йдеться про велику кількість потрісканих шарів фарби. У цьому разі можна рекомендувати спочатку використовувати механічний спосіб за допомогою болгарки, щоб позбутися основних відкладень, а потім вже користуватися змиванням. Тільки не забудьте, що склади для видалення старої фарби дуже токсичні. Їх у жодному разі не можна застосовувати на гарячій основі. Крім того, ці склади можуть зруйнувати пеньку, якщо її використано для ущільнення з'єднань. Тому при повторному підключенні батареї ці місця необхідно перевірити.
